Радіофізика та функціональна електроніка

1. Назва наукової школи: «Радіофізика та функціональна електроніка».

2. Дійсний науковий керівник школи: професор Г.А. Мелков.

3. Дата і місце заснування – 1957 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

4. Засновник наукової школи – професор І.А. Дерюгін.

5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).

п/п

Прізвище, ім’я,

по-батькові

Дата

народження

Науковий

ступінь

Вчене звання

Посада

1.

Мелков Геннадій Андрійович

24.09.1939

д.ф.-м.н.

професор

професор

2.

Висоцький Володимир Іванович

1946

д.ф.-м.н.

професор

професор

3.

Данилов Вадим Васильович

1937

д.ф.-м.н.

професор

професор

4.

Зависляк Ігор Володимирович

1947

д.ф.-м.н.

професор

професор

5.

Коваленко Валерій Фадейович

1946

д.ф.-м.н.

професор

професор

6.

Львов Віктор Анатолійович

1954

д.ф.-м.н.

професор

професор

7.

Шека Денис Дмитрович

1969

д.ф.-м.н.

доцент

професор

8.

Гайдай Юрій Олексійович

1947

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

9.

Голобородь-ко Андрій Олександро-вич

1979

к.ф.-м.н.

-

доцент

10.

Загородній Володимир Васильович

1964

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

11.

Іванюта Олександр Миколайович

1968

к.ф.-м.н.

-

доцент

12.

Кишенко Ярослав Іванович

1955

к.ф.-м.н.

-

асистент

13.

Коблянський Юрій Володимирович

1955

к.ф.-м.н.

доцент

старший науковий співробітник

14.

Коваленко Андрій Віленович

1965

к.ф.-м.н.

-

доцент

15.

Курашов Віталій Наумович

1941

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

16.

Нечипорук Олексій Юрійович

1958

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

17.

Попов Максим Олександрович

1983

к.ф.-м.н.

-

науковий співробітник

18.

Прокопенко Олександр Володимирович

1979

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. За останні 10 років, у зв’язку з бурхливим розвитком нанонаук область інтересів наукової школи суттєво розширилась. Окрім вивчення фундаментальних проблем радіофізики, розробки приладів та пристроїв функціональної електроніки, ці інтереси сьогодні також включають в себе вивчення динамічних процесів в окремих магнітних наноелементах та їх масивах, дослідження властивостей магнітних рідин, вивчення термодинаміки сплавів з ефектом пам’яті форми, магнітних властивостей твердих тіл та спін-залежних явищ у речовині, магнітооптичних ефектів, фізику інформаційних технологій та фізику низьковимірних систем.

Наукова школа з радіофізики та функціональної електроніки є однією з найпотужніших шкіл такого спрямування на території колишнього Радянського Союзу та в Європі. За останні 20 років представниками наукової школи опубліковано більше десятка закордонних монографій та майже 800 наукових статей у високорейтингових закордонних журналах. Представники наукової школи займають високі позиції у рейтинговому топ-списку найвідоміших вчених України, Європи та світу, неодноразово відмічались як вітчизняними так і зарубіжними нагородами.

7. Місце у світовій науці. З моменту заснування наукової школи її представниками зроблено низку наукових розробок світового рівня:

· Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено ефект взаємодії спінових хвиль із парамагнітним кристалом (запропоновано новий мазер біжучої хвилі). Розроблений метод емісійної радіоспектроскопії (1970) дозволив уперше вивчити власне та вимушене електромагнітне випромінювання спінової системи магнетиків. Подальший розвиток досліджень сприяв розбудові нового напряму радіофізики – спінхвильової електроніки, що базується на електродинаміці анізотропних неоднорідних багатошарових структур та технологій феритових плівок. Для визначення всіх основних параметрів анізотропних феритових плівок створено теорію та розроблено оригінальну експериментальну методику радіоспектроскопії магнітостатичних спінових хвиль. Запропоновано та випробувано низку оригінальних приладів обробки НВЧ сигналів: фільтрів, мультиплексорів, ліній затримки (1988).

· Розроблено сучасні лазерні скануючі мікроскопи для отримання тривимірної інформації про досліджувані об'єкти. Уперше у світі розроблено трипроменевий лазерний скануючий диференційно-фазовий мікроскоп, який дозволяє отримати повну інформацію про рельєф поверхні з точністю 1 нм. Створено найсучасніші комп'ютерні системи для керування акустооптичними приладами, що дозволило розробити лазерні проектори для відтворення інформації на великих екранах; створено прецизійний вимірювач сильних промислових струменів; оригінальні оптоелектронні елементи: канальні електрооптичні модулятори світла мікрохвильового діапазону на зв'язаних хвилеводах та магнітооптичні ізолятори; спін-хвильові магнітооптичні Бреггійські комірки; розроблено універсальний оптичний спектрометр із рекордною роздільною здатністю (1985).

· Розроблено нові феромагнітні матеріали з підвищеним значенням порога нестабільності, які стали основою для приладів НВЧ високого рівня потужності.

· Розроблено перетворювач 3-мм діапазону хвиль із підвищеною вибірковістю на основі діелектричних хвилеводів і резонаторів; на базі плівок високотемпературних надпровідників створено приймальний пристрій 8-мм діапазону довжини хвиль (1995).

· Розроблено та апробовано в попередніх клінічних випробуваннях спосіб поліхромної реконструкції магніторезонансних зображень.

· Розроблено новий спосіб ультразвукової діагностики паренхіматозних органів й отримано позитивне рішення про видачу патенту України в 1998 р. Спосіб використовується в Українському Національному центрі радіаційної медицини АМН України.

· Створено та апробовано алгоритми для обробки інтроскопічних зображень та комп'ютерного планування процесу лікування захворювань головного мозку та щитовидної залози. Алгоритми впроваджено у програмно-апаратному комплексі "Інтроплан", що демонструвався на міжнародних виставках "Інтергоспіталь – 97" та "Інтергоспіталь – 98".

· Розроблено та створено новий тип мікрохвильового процесору на спінових хвилях, що дозволяє виконувати більше 20 лінійних та нелінійних операцій з мікрохвильовими сигналами (2005).

· Розроблено та вивчено мікрохвильові властивості пристроїв НВЧ на основі спінтронних магнітних наноструктур, магнітних наноточок та їх масивів (2013).

8. Міжнародні зв’язки. Представники наукової школи підтримують наукові зв’язки з зарубіжними партнерами з більш ніж 40 різних університетів, науково-дослідних установ та організацій 12 країн світу (США, Німеччина, Франція, Японія, Китай, Австралія, Іспанія, Португалія, Бразилія та ін.)

Затверджено вченою радою радіофізичного факультету «17» вересня 2013 р.

Декан радіофізичного факультету______________ І.О. Анісімов


Повернутися до списку

Анонс подій

11.09.2018
Міністерство освіти і науки продовжило до 5 жовтня 2018 року термін подання анкет до складу Наукової ради МОН
Це рішення прийнято у зв’язку з тим, що термін подання анкет кандидатів збігся з відпускним періодом працівників закладів вищої освіти та наукових установ детальніше...
05.09.2018
ХІ Парнасівська конференція
3-5 вересня 2018 року в Києві відбувається ХІ-а Міжнародна конференція з біохімії та молекулярної біології імені видатного біохіміка першої половини ХХ ст. професора Якуба Парнаса детальніше...
05.09.2018
«Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій» № 4/6
Інформаційно-бібліографічний відділ Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича пропонує черговий щоквартальний випуск науково-аналітичного огляду з питань історії та сьогодення університету детальніше...
05.09.2018
Перелік нових документів авторів нашого Університету, які почали індексуватись у базах Scopus та Web of Science у серпні 2018 року
У загальному переліку авторів кожного документу виділені прізвища авторів Університету. Натиснувши на посилання у назві документу, можна перейти на повний запис про нього у відповідній базі даних детальніше...
31.08.2018
Інформаційний бюлетень Науково-дослідної частини №7
Науково-дослідна частина пропонує ознайомитись із новим випуском Інформаційного бюлетеня за липень-вересень 2018 року детальніше...
31.08.2018
Новий випуск науково-аналітичного огляду «Вища освіта і наука»
Інформаційно-бібліографічний відділ Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича пропонує новий випуск науково-аналітичного огляду «Вища освіта і наука» № 6/7 (черв.–лип.) за 2018 рік. детальніше...
Всі події