Радіофізика та функціональна електроніка

1. Назва наукової школи: «Радіофізика та функціональна електроніка».

2. Дійсний науковий керівник школи: професор Г.А. Мелков.

3. Дата і місце заснування – 1957 р., Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

4. Засновник наукової школи – професор І.А. Дерюгін.

5. Науковий потенціал (не менше 5 докторів наук, не менше 10 кандидатів наук (штатні працівники університету або сумісники на 01.09.2013 р.).

п/п

Прізвище, ім’я,

по-батькові

Дата

народження

Науковий

ступінь

Вчене звання

Посада

1.

Мелков Геннадій Андрійович

24.09.1939

д.ф.-м.н.

професор

професор

2.

Висоцький Володимир Іванович

1946

д.ф.-м.н.

професор

професор

3.

Данилов Вадим Васильович

1937

д.ф.-м.н.

професор

професор

4.

Зависляк Ігор Володимирович

1947

д.ф.-м.н.

професор

професор

5.

Коваленко Валерій Фадейович

1946

д.ф.-м.н.

професор

професор

6.

Львов Віктор Анатолійович

1954

д.ф.-м.н.

професор

професор

7.

Шека Денис Дмитрович

1969

д.ф.-м.н.

доцент

професор

8.

Гайдай Юрій Олексійович

1947

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

9.

Голобородь-ко Андрій Олександро-вич

1979

к.ф.-м.н.

-

доцент

10.

Загородній Володимир Васильович

1964

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

11.

Іванюта Олександр Миколайович

1968

к.ф.-м.н.

-

доцент

12.

Кишенко Ярослав Іванович

1955

к.ф.-м.н.

-

асистент

13.

Коблянський Юрій Володимирович

1955

к.ф.-м.н.

доцент

старший науковий співробітник

14.

Коваленко Андрій Віленович

1965

к.ф.-м.н.

-

доцент

15.

Курашов Віталій Наумович

1941

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

16.

Нечипорук Олексій Юрійович

1958

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

17.

Попов Максим Олександрович

1983

к.ф.-м.н.

-

науковий співробітник

18.

Прокопенко Олександр Володимирович

1979

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

6. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. За останні 10 років, у зв’язку з бурхливим розвитком нанонаук область інтересів наукової школи суттєво розширилась. Окрім вивчення фундаментальних проблем радіофізики, розробки приладів та пристроїв функціональної електроніки, ці інтереси сьогодні також включають в себе вивчення динамічних процесів в окремих магнітних наноелементах та їх масивах, дослідження властивостей магнітних рідин, вивчення термодинаміки сплавів з ефектом пам’яті форми, магнітних властивостей твердих тіл та спін-залежних явищ у речовині, магнітооптичних ефектів, фізику інформаційних технологій та фізику низьковимірних систем.

Наукова школа з радіофізики та функціональної електроніки є однією з найпотужніших шкіл такого спрямування на території колишнього Радянського Союзу та в Європі. За останні 20 років представниками наукової школи опубліковано більше десятка закордонних монографій та майже 800 наукових статей у високорейтингових закордонних журналах. Представники наукової школи займають високі позиції у рейтинговому топ-списку найвідоміших вчених України, Європи та світу, неодноразово відмічались як вітчизняними так і зарубіжними нагородами.

7. Місце у світовій науці. З моменту заснування наукової школи її представниками зроблено низку наукових розробок світового рівня:

· Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено ефект взаємодії спінових хвиль із парамагнітним кристалом (запропоновано новий мазер біжучої хвилі). Розроблений метод емісійної радіоспектроскопії (1970) дозволив уперше вивчити власне та вимушене електромагнітне випромінювання спінової системи магнетиків. Подальший розвиток досліджень сприяв розбудові нового напряму радіофізики – спінхвильової електроніки, що базується на електродинаміці анізотропних неоднорідних багатошарових структур та технологій феритових плівок. Для визначення всіх основних параметрів анізотропних феритових плівок створено теорію та розроблено оригінальну експериментальну методику радіоспектроскопії магнітостатичних спінових хвиль. Запропоновано та випробувано низку оригінальних приладів обробки НВЧ сигналів: фільтрів, мультиплексорів, ліній затримки (1988).

· Розроблено сучасні лазерні скануючі мікроскопи для отримання тривимірної інформації про досліджувані об'єкти. Уперше у світі розроблено трипроменевий лазерний скануючий диференційно-фазовий мікроскоп, який дозволяє отримати повну інформацію про рельєф поверхні з точністю 1 нм. Створено найсучасніші комп'ютерні системи для керування акустооптичними приладами, що дозволило розробити лазерні проектори для відтворення інформації на великих екранах; створено прецизійний вимірювач сильних промислових струменів; оригінальні оптоелектронні елементи: канальні електрооптичні модулятори світла мікрохвильового діапазону на зв'язаних хвилеводах та магнітооптичні ізолятори; спін-хвильові магнітооптичні Бреггійські комірки; розроблено універсальний оптичний спектрометр із рекордною роздільною здатністю (1985).

· Розроблено нові феромагнітні матеріали з підвищеним значенням порога нестабільності, які стали основою для приладів НВЧ високого рівня потужності.

· Розроблено перетворювач 3-мм діапазону хвиль із підвищеною вибірковістю на основі діелектричних хвилеводів і резонаторів; на базі плівок високотемпературних надпровідників створено приймальний пристрій 8-мм діапазону довжини хвиль (1995).

· Розроблено та апробовано в попередніх клінічних випробуваннях спосіб поліхромної реконструкції магніторезонансних зображень.

· Розроблено новий спосіб ультразвукової діагностики паренхіматозних органів й отримано позитивне рішення про видачу патенту України в 1998 р. Спосіб використовується в Українському Національному центрі радіаційної медицини АМН України.

· Створено та апробовано алгоритми для обробки інтроскопічних зображень та комп'ютерного планування процесу лікування захворювань головного мозку та щитовидної залози. Алгоритми впроваджено у програмно-апаратному комплексі "Інтроплан", що демонструвався на міжнародних виставках "Інтергоспіталь – 97" та "Інтергоспіталь – 98".

· Розроблено та створено новий тип мікрохвильового процесору на спінових хвилях, що дозволяє виконувати більше 20 лінійних та нелінійних операцій з мікрохвильовими сигналами (2005).

· Розроблено та вивчено мікрохвильові властивості пристроїв НВЧ на основі спінтронних магнітних наноструктур, магнітних наноточок та їх масивів (2013).

8. Міжнародні зв’язки. Представники наукової школи підтримують наукові зв’язки з зарубіжними партнерами з більш ніж 40 різних університетів, науково-дослідних установ та організацій 12 країн світу (США, Німеччина, Франція, Японія, Китай, Австралія, Іспанія, Португалія, Бразилія та ін.)

Затверджено вченою радою радіофізичного факультету «17» вересня 2013 р.

Декан радіофізичного факультету______________ І.О. Анісімов


Повернутися до списку

Анонс подій

18.07.2019
Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року
10 липня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року


детальніше...
27.06.2019
Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у Міжнародній науково-практичній конференції, якавідбудеться 11-13 вересня 2019 р. на березі Чорного Моря
Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у Міжнародній науково-практичній конференції, якавідбудеться 11-13 вересня 2019 р. на березі Чорного Моря.

Заявки та тези доповідей приймаються до 22 липня 2019 року
детальніше...
19.06.2019
Нагородження працівників Університету нагородами МОН
Наказ МОН №239-к від 04.06.2019 р."Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників" детальніше...
07.06.2019
Розпорядження № 013/267 від 06.06.2019
Розпорядження № 013/267 від 06.06.2019 "Щодо покладання обов'язків головного метролога" детальніше...
06.06.2019
Про церемонію нагородження відзнаками КНУ імені Тараса Шевченка
Офіційна церемонія нагородження відбудеться 24.06.2019 р. о 10-00 в Актовому залі Червоного корпусу
детальніше...
04.06.2019
Чергова інформаційна сесія в циклі-тренінгів — "Нові можливості рамкової програми «Горизонт 2020»
04 червня 2019 року в ННЦ «Інституту біології та медицини»  відбулась чергова інформаційна сесія в циклі-тренінгів — "Нові можливості рамкової програми «Горизонт 2020», яку організувала НДЧ Університету детальніше...
Всі події