«Програмологія та її застосування»

  1. Назва наукової школи : «Програмологія та її застосування»
  2. Дійсний науковий керівник школи: Редько Володимир Никифорович
  3. Дата і місце заснування: 1971 рік, кафедра теорії програмування факультету кібернетики Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка
  4. Засновник наукової школи: Редько Володимир Никифорович
  5. Науковий потенціал* 6 докторів наук, 14 кандидатів наук.

№ п/п

Прізвище, ім’я,

по-батькові

Наукова ступінь

Вчене звання

Посада

1.

Редько Володимир Никифорович

д.ф.-м.н.

професор

професор

2.

Нікітченко Микола Степанович

д.ф.-м.н.

професор

завідувач кафедри

3.

Буй Дмитро Борисович

д.ф.-м.н.

професор

професор

4.

Гудак Штефан

д.ф.-м.н.

професор

професор

5.

Редько Ігор Володимирович

д.ф.-м.н.

професор

професор

6.

Шкільняк Степан Степанович

д.ф.-м.н.

доцент

професор

7.

Зубенко Віталій Володимирович

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

8.

Бойко Борис Іванович

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

9.

Кузенко Володимир Федорович

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

10.

Волохов Віктор Миколайович

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

11.

Сільвейструк Людмила Миколаївна

к.ф.-м.н.

 

науковий співробітник

12.

Поляков Сергій Анатолійович

к.ф.-м.н.

 

науковий співробітник

13.

Гришко Юлія Александровна

к.ф.-м.н.

 

асистент

14.

Парфірова Тетяна Володимирівна

к.ф.-м.н.

 

науковий співробітник

15.

Шкільняк Оксана Степанівна

к.ф.-м.н.

 

асистент

16.

Панченко Тарас Володимирович

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

17.

Омельчук Людмила Леонідівна

к.ф.-м.н.

доцент

доцент

18.

Брона Юлія Йосипівна

к.ф.-м.н.

 

програміст-developer

19.

Вінник Вадим Юрійович

к.ф.-м.н.

доцент

gрограміст, team-leader

20.

Сенченко Олексій Сергійович

к.ф.-м.н.

доцент

докторант

                 * 
штатні працівники університету або сумісники станом на 1.09.2013р.
  1. Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. Основними напрямами наукових досліджень є композиційне програмування та його сучасні варіанти (експлікативне та номінативно-композиційне програмування): теорії дескриптивних та декларативних програмних алгебраїчних структур, які виступають формальними та адекватними моделями структур даних, програм та засобів їх конструювання; теорія композиційно-номінативних логік, орієнтованих на моделювання предметних областей та специфікацію програмних систем; теорія баз даних та знань; теорія абстрактної обчислюваності; розробка наукомістких інформаційних технологій та систем різноманітного призначення. Учнями школи захищено 55 кандидатських дисертацій, 5 – докторських. Щорічно 15-20 студентів та 3-5 аспірантів є випускниками наукової школи. Серед них вихованці з Німеччини, Чехії, Словаччини, Індії та В‘єтнаму. Практичним втіленням наукових результатів були параметричні системи програмування, комплекси дефініторного процесування, системи композиційного автоматизованого синтезу, адаптивні інформаційно-аналітичні системи, системи інформаційно-лінгвістичного забезпечення баз знань. Наукові досягнення школи втілені в нові нормативні та спеціальні курси: теоретичні основи програмування, програмні логіки, програмні дефінітори та дефініторні процесори, основи дескриптології, дескриптологічна програмологія, математична логіка і теорія алгоритмів, теорія формальних граматик, теорія аплікативних систем, λ-числення. Наукові здобутки школи було оцінено Державною премією України в галузі науки і техніки (Нікітченко М.С., Редько В.Н., 2003), професор В.Н.Редько є академіком НАН України (2000), лауреатом премії ім. В.М. Глушкова НАН України (1992), має почесні звання “Заслужений діяч науки і техніки України” та “Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.
  2. Місце у світовій науці. Школа світового рівня.
  3. Міжнародні зв’язки. Виконувались міжнародні проекти "Моделі інтероперабельних баз даних" INTAS № 94-1817 спільно з Інститутом INSI (Darmshtadt, Німеччина), Версальським ун-том (Париж) та Інститутом прикладної інформатики РАН (проект INFOSEM), підтримуються наукові зв‘язки з Кошицьким технічним університетом (Словацька республіка), університетом м. Тулуза (Французька республіка), університетом м. Цюріх (інститут обчислювальної лінгвістики, Швейцарська Конфедерація).

Затверджено Вченою радою факультету кібернетики від 16.09.2013 р.

Докладний опис школи

Наукова школа «Програмологія та її застосування»

 На базі кафедри теорії програмування факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка діє наукова школа світового рівня «Програмологія та її застосування» колектив однодумців, очолюваний академіком НАН України, професором, доктором фізико-математичних наук Редьком Володимиром Никифоровичем.

 Школа створена в 1971 році Редьком В.Н.

Редько Володимир Никифорович (12.04.1937, м. Київ) (http://www.redko.org.ua), математик, інформатик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України. 1959 закінчив механіко-математичний факультет Київського університету, 1963 – аспірант Інститу кібернетики АН УРСР. Працював в Інституті кібернетики на посадах інженера (з 1959), старшого інженера (з 1960), провідного інженера (з 1963), молодшого наукового співробітника (з 1965), старшого наукового співробітника (з 1966). Завідував кафедрою прикладної інформатики у Лейпцігському університеті (1994). У Київському університеті: з 1971 завідувач кафеди теорії програмування (теперішня назва – теорії та технології програмування), 1984-1987 – декан факультету кібернетики, з 2001 професор кафедри теорії та технології програмування. Викладає: програмні логіки, проблеми програмології, основи програмології. Ініціатор створення НДЛ проблем програмування (1983) в структурі НДЧ Київського університету. Головним напрямом наукових досліджень є експлікативне програмування – теорія дескриптивних та декларативних програмних алгеброїдів (алгебраїчних структур, які виступають формальними та адекватними моделями структур даних, програм та засобів конструювання програм). Заснував наукову школу світового рівня «Програмологія та її застосування» з великими міжнародними творчими зв‘язками. Понад 160 праць, зокрема: Композиционные базы данных. К., 1992 (у співавт.); Прикладные программные системы. Архитектура. Построение. Развитие. К., 1992 (у співавт.); Реляційні бази даних: табличні алгебри та SQL-подібні мови. К., 2001 (у співавт.).

Двічі отримав гранти Соросівського професора. Голова комісії з інформатики МОН України, член науково-технічної ради Держкомітету з питань зв‘язку та інформатизації, член Консультативної ради з питань інформатизації при ВР України. Лауреат премії ім. В.М. Глушкова АН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Нагороджений орденом Дружби народів СРСР, нагрудним знаком «За досягнення» Міністерства України у справах науки та технологій, Почесною Грамотою за особливо видатні заслуги перед КНУ ім. Тараса Шевченка. Заслужений професор КНУ імені Тараса Шевченка, Заслужений діяч науки і техніки України.

 Видатними представниками наукової школи є професори Буй Д.Б., Гудак Ш. (Словаччина), Нікітченко М.С, Шкільняк С.С. Учнями школи захищено 55 кандидатських дисертацій, 5 – докторських. Щорічно 15-20 студентів та 3-5 аспірантів є випускниками наукової школи. Серед них вихованці з Німеччини, Чехії, Словаччини, Індії та В‘єтнаму.

 Тематика наукових досліджень школи сформувалася у 70-80 роках минулого сторіччя. Це – вирішення актуальних у ті часи задач побудови компіляторів та інтерпретаторів мов програмування. Професору В.Н. Редьку для опису синтаксису мов вдалося побудувати низку формальних методів, зокрема параметричних граматик рекурсивного та інверсно-рекурсивного типів. Їх особливістю стала наявність механізмів керування виводом, що дозволило створити ефективні аналізатори програм. Семантичний аспект мов було формалізовано в рамках композиційного програмування. Отримані результати стали основою нового наукового напрямку – програмології як науки про програми та логіки програмування.

 Основними напрямами наукових досліджень є композиційне програмування та його сучасні варіанти (експлікативне та композиційно-номінативне програмування)

·        теорії дескриптивних та декларативних програмних алгебраїчних структур, які виступають формальними та адекватними моделями структур даних, програм та засобів їх конструювання;

·        теорія композиційно-номінативних логік, орієнтованих на моделювання предметних областей та специфікацію програмних систем;

·        теорія баз даних та знань;

·        теорія абстрактної обчислюваності;

·        розробка наукомістких інформаційних технологій та систем різноманітного призначення.

 У рамках програмології вдалося знайти вирішення низки проблем, що мають фундаментальне значення для шляхів подальшого розвитку інформатики та інформаційних технологій, а саме:

·        проблема Кліні про аксіоматизацію регулярних та квазірегулярних алгебр;

·        проблема А.П. Єршова про опис абстрактно обчислюваних функцій;

·        проблема Чорча- Катленда про повноту цілочисельних обчислюваних функцій та аналогічні проблеми Тарського і Мальцева для функцій раціонального, словарного аргументу та значення;

·        проблема повноти для класів обчислюваних функцій та композицій;

·        проблеми уточнення маніпуляційних дій у базах даних та повноти відповідного класу функцій – функцій, які зберігають денотати;

·        проблема побудови і дослідження семантично орієнтованих композиційних логік першого порядку часткових функцій;

·        проблема побудови нових інтегрованих семантико-синтаксичних моделей програм різного рівня абстракції та загальності, які дозволяють дати математичний опис сучасних мов специфікацій, мов програмування та мов баз даних; проблема повного та природного завдання SQL-подібних мов.

Ці наукові результати становлять фундамент програмології.

 Практичним втіленням наукових результатів були параметричні системи програмування, комплекси дефініторного процесування, системи композиційного автоматизованого синтезу, адаптивні інформаційно-аналітичні системи, системи інформац.-лінгвістичного забезпечення баз знань.

 Виконувались міжнародні проекти "Моделі інтероперабельних баз даних" INTAS № 94-1817 спільно з Інститутом INSI (Darmshtadt, Німеччина), Версальським ун-том (Париж) та Інститутом прикладної інформатики РАН (проект INFOSEM).

 Наукові досягнення школи втілені в нові нормативні та спеціальні курси: теоретичні основи програмування, програмні логіки, програмні дефінітори та дефініторні процесори, основи дескриптології, дескриптологічна програмологія, математична логіка і теорія алгоритмів, теорія формальних граматик, теорія аплікативних систем, λ-числення.

 Наукові здобутки школи було оцінено Державною премією України в галузі науки і техніки (Нікітченко М.С., Редько В.Н., 2003), професор В.Н. Редько є лауреатом премії ім. В.М. Глушкова НАН України (1992), має почесні звання “Заслужений діяч науки і техніки України” та “Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.


Факультет:  Факультет кібернети

Повернутися до списку

Анонс подій

28.03.2017
Конкурс на заміщення вакантних посад наукових працівників
Оголошений конкурс на заміщення вакантних посад наукових працівників в окремих наукових підрозділах Київського національного університету імені Тараса Шевченка. детальніше...
27.03.2017
Запрошуємо вас відвідати семінар "Правила роботи з базою публікацій Університету"!
Присутність співробітників що мають доступ до бази публікацій не є обов'язковою.
Дата проведення: 29.03.2017
Місце проведення: Наукова бібліотека імені М. Максимовича, аудиторія №27
Початок: 14:00 Закінчення: 16:00 детальніше...
23.03.2017
EaP PLUS. Horizon 2020 Info Day
7 квітня 2017 року у КПІ імені Ігоря Сікорського буде проведено інформаційний день "EaP PLUS. Horizon 2020 Info Day" детальніше...
20.03.2017
Семінар на тему: «Як зробити, щоб мою статтю цитували? Рекомендації авторам з підготовки публікації в міжнародних рейтингових журналах»
28 березня 2017 року о 14.00 у к. 31 головного корпусу Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича відбудеться семінар, за темою: «Як зробити, щоб мою статтю цитували? Рекомендації авторам з підготовки публікації в міжнародних рейтингових журналах».
детальніше...
20.03.2017
Воркшоп «SCIENCE CONNECTS: Strengthening the Interaction between Researchers in Ukraine and Scientific Diaspora»
Запрошуємо до участі у Воркшопі «SCIENCE CONNECTS: Strengthening the Interaction between Researchers in Ukraine and Scientific Diaspora», який відбудеться 15 травня у Києві. Воркшоп проводиться в рамках проекту східного партнерства 'STI International Cooperation Network for Eastern Partnership &... детальніше...
17.03.2017
Розпорядження №40 від 16.03.2017 р.
Щодо надання пропозицій на проведення наукових, науково-практичних, науково-теоретичних конференцій, наукових шкіл-семінарів у 2018 році детальніше...
Всі події