Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

16.01.2018
Методичний семінар Міністерства освіти і науки
19 січня 2018 року о 10-00 в приміщенні Міністерства освіти і науки України (бульвар Шевченка, 16, к. 312) відбудеться методичний семінар для заявників конкурсу Ф82 на Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2019 рік детальніше...
21.12.2017
Військовий інститут серед переможців Всеармійського конкурсу «Кращий винахід року»
20 грудня 2017 року пройшло нагородження переможців щорічного Всеармійського конкурсу «Кращий винахід року» у Збройних Силах України, відповідно до Зведеного річного плану наукової та науково-технічної діяльності у Міністерстві оборони України на 2017 рік, який проходив на базі Центральн... детальніше...
14.12.2017
У Військовому інституті відбулася XIII Міжнародна науково-практична конференція «Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє»
Конференція об’єднала вітчизняних та іноземних фахівців з озброєння, військової техніки та технологій подвійного призначення, лінгвістичного, правового забезпечення ЗС України, актуальних проблем гуманітарного та соціального розвитку війська, інформаційно-психологічної боротьби, сучасних інфор... детальніше...
11.12.2017
Семінар: "Можливості платформи Web of Science для науковця"
З метою вдосконалення рівня інформаційної грамотності та підвищення публікаційної активності наукової спільноти університету Служба інформаційного моніторингу Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича організовує семінар на тему: «Можливості платформи Web of Science для науковця (Web of Science Core... детальніше...
06.12.2017
Електронні ресурси для навчання та наукової діяльності
Доступ до електронних ресурсів у локальній комп’ютерній мережі Київського національного університету імені Тараса Шевченка детальніше...
01.12.2017
Зустріч представників НДЧ Університету з професором Яном Конвалінку
30 листопада 2017 року в залі прийому міжнародних делегацій (ауд. 205 Головного корпусу) відбулася зустріч з проректором з науки, професором Яном Конвалінку. детальніше...
Всі події