Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

15.10.2019
Оголошено переможців українсько-литовського наукового конкурсу наукових проектів
Два проєкти науковців КНУ імені Тараса Шевченка перемогли у конкурсі українсько-литовських науково-дослідних проектів на 2020-2021 роки детальніше...
08.10.2019
XVI Міжнародна спеціалізована виставка "Зброя та безпека 2019"
Сьогодні, 8 жовтня 2019 року відбулось офіційне відкриття XVI Міжнародної спеціалізованої виставки "Зброя та безпека 2019".
Відкривали захід міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та міністр оборони України Андрій Загороднюк. 
детальніше...
07.10.2019
В неділю 06.10.2019 року в Бізнес школі Наукового парку Київського національного університету імені Тараса Шевченка пройшов перший майстер-клас з використання бізнес моделі Canvas для презентації винаходів та проектів винахідників Університету на виставці
В неділю 06.10.2019 року в Бізнес школі Наукового парку Київського національного університету імені Тараса Шевченка пройшов перший майстер-клас з використання бізнес моделі Canvas для презентації винаходів та проектів винахідників Університету на виставці "Зброя та безпека 2019" детальніше...
07.10.2019
Вітаємо наших студентів з перемогою у Всеукраїнській студентській олімпіаді 2018-2019 навчального року
Відповідно до наказу МОН №1060 від 05.08.2019 р. "Про підсумки Всеукраїнської студентської олімпіади 2018/2019 року" оголошено переможців переможців Всеукраїнської студентської олімпіади 2018-2019 навчального року серед яких є і наші студенти детальніше...
04.10.2019
Тестовий доступ до мультидисциплінарної бази даних EBSCO
З 1 жовтня по 1 листопада 2019 р. Наукова бібліотека ім. М. Максимовича,  в рамках співпраці з Асоціацією "ELibUkr", пропонує вам скористатись тестовим доступом до  мультидисциплінарної  бази даних EBSCO (пакет «EP Package Standard») детальніше...
03.10.2019
Науковці КНУ імені Тараса Шевченка у Scopus та Web of Science
Пропонуємо Вам ознайомитись з переліками нових документів авторів нашого Університету, які почали індексуватись у базах Scopus та Web of Science у вересні 2019 року детальніше...
Всі події