Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

18.03.2019
Тестовий доступ до Dimensions
За сприяння Міністерства освіти і науки України, у локальній мережі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, організований тестовий доступ (до червня 2019 року) до комерційної версії наукової пошукової платформи Dimensions (https://app.dimensions.ai) від Digital Science. детальніше...
21.02.2019
План-графік проведення наукових, науково-практичних, науково-теоретичних конференцій, наукових шкіл-семінарів у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в 2019 році
детальніше...
21.02.2019
Доцент економічного факультету Максим Ситницький виграв міжнародний грант на проведення наукових досліджень
Вишеградським фондом на конкурсних засадах надано к. е. н., доценту кафедри інноваційної та інвестиційної діяльності економічного факультету Ситницькому Максиму Васильовичу грант на проведення наукових досліджень у сфері розвитку дослідницьких університетів України та Європейсько... детальніше...
18.02.2019
Новий випуск «Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій» № 10/12 (жовтень–грудень) 2018 р.
випуск науково-аналітичного огляду з питань історії та сьогодення університету «Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій» № 10/12 (жовтень–грудень) 2018 р. детальніше...
06.02.2019
Ідентифікаційний комітет з питань науки оголошує конкурс щодо обрання членів Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
детальніше...
04.02.2019
Ворк-шоп на тему: «Наукова політика і менеджмент. Європейський досвід і шляхи покращення стану науки в Україні»
7 лютого 2019 року  о 10.00 у 204 кімнаті Головного корпусу відбудеться Ворк-шоп на тему: «Наукова політика і менеджмент. Європейський досвід і шляхи покращення стану науки в Україні» детальніше...
Всі події