Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

18.04.2018
Науковці КНУ імені Тараса Шевченка у базах Scopus та Web of Science
Переліками нових документів авторів нашого Університету, що почали індексуватись у базах Scopus та Web of Science Core Collection у березні 2018 року детальніше...
18.04.2018
Новий випуск науково-аналітичного огляду «Вища освіта і наука» № 3 (березень) за 2018 рік
Новий випуск науково-аналітичного огляду «Вища освіта і наука» № 3 (березень) за 2018 рік. детальніше...
18.04.2018
Новий випуск науково-аналітичного огляду «Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій»
Інформаційно-бібліографічний відділ Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича пропонує щоквартальний випуск науково-аналітичного огляду «Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій» № 1/3 (січень–березень) за 2018 р. детальніше...
29.03.2018
Новини із НАН України
28 березня 2018 року у приміщенні НАН України відбулося нагородження лауреатів премій Президента України для молодих вчених 2017 року, одним із лауреатів Премії став доктор хімічних наук, старший науковий співробітник Київського національного університету імені Тараса Шевченка МИХАЙЛЮК Павло Костянт... детальніше...
21.03.2018
Підготовка до конкурсу наукових проектів (запитів) фундаментальних та прикладних досліджень, науково-технічних (експерементальних) розробок
У 2018 році закінчується виконання 36 НДР (фундаментальних – 36; прикладних – 0), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету детальніше...
20.03.2018
Розпорядженням №20 від 20.03.2018
"Щодо надання пропозицій на проведення наукових, науково-практичних, науково-теоретичних конференцій, наукових шкіл-семінарів у 2019 році" детальніше...
Всі події