Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

07.09.2020
Наукова рада НФДУ затвертила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсів
Наукова рада НФДУ затвердила рейтингові списки проєктів-учасників конкурсів "Наука для безпеки людини та суспільства" та "Підтримка досліджень провідних та молодих вчених" детальніше...
28.08.2020
Конкурс на вакантні місця членів Наукової ради Національного фонду досліджень
документи приймають до 14 вересня детальніше...
28.08.2020
Які напрями досліджень та розробок перспективні у світі та чи співпадають вони з українськими – оприлюднено аналітичні довідки за 3-ма Цілями сталого розвитку
Відповідні аналітичні довідки були розміщені на сайті МОН. детальніше...
28.08.2020
МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Порядку проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору проєктів наукових досліджень і розробок
Проєкт розроблений з метою удосконалення процедури проведення конкурсного відбору наукових досліджень і розробок закладів вищої освіти і наукових установ, а також з урахуванням вимог Міністерства фінансів України щодо підвищення ефективності використання коштів державного бюджету на наукову та наук... детальніше...
19.08.2020
Експертизи та підбиття підсумків конкурсів Національного фонду досліджень продовжено
У зв’язку з великою кількістю проєктів, які підлягають оцінці не менше, ніж трьома експертами, було подовжено терміни проведення експертизи та підбиття підсумків детальніше...
17.08.2020
Онлайн-нарада щодо підготовки інформаційних матеріалів для атестації наукових напрямів Університету
14 серпня 2020 року Науково-дослідна частина провела онлайн-нараду щодо підготовки інформаційних матеріалів для атестації наукових напрямів Університету, на виконання наказу ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 05.08.2020 № 518-32 «Про проведення державної атестаці... детальніше...
Всі події