Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

20.01.2017
Підготовка та прийняття анотованих звітів науково-дослідних робіт (їх етапів) за 2016 рік (розпорядження №2 від 20.01.2017 р.)
Про прийняття анотованих звітів науково-дослідних робіт (їх етапів) за 2016 рік детальніше...
12.01.2017
Засідання Вченої ради
16.01.2017 року о 10:00 в аудиторії 329 Головного корпусу Університету відбудеться засідання Вченої ради, на якому розглядатиметься питання «Про підсумки науково-дослідницької роботи в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2016 році та завдання щодо підвищення її ефективності»... детальніше...
30.12.2016
Вітаємо вас з Новим Роком та Різдвом Христовим!
детальніше...
13.12.2016
Розпорядження №159 від 12.12.2016 р.
Про внесення змін до розпорядження №141 від 23.11.2016 р. "Про підготовку та прийняття звітів з науково-дослідницької роботи" детальніше...
06.12.2016
Онлайн-семінари по роботі з платформою Web of Science (оновлено)
Наукова бібліотека рекомендує Вам взяти участь у черговій серії онлайн-семінарів по роботі з платформою Web of Science та іншими ресурсами для наукової діяльності, яка відбуватиметься в період з 7 по 9 грудня 2016 року детальніше...
02.12.2016
Проведення повірки засобів вимірювальної техніки
01 грудня 2016 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і ДП «Укрметртестстандарт» укладено договір №41-00704/16-К про проведення повірки засобів вимірювальної техніки. 
детальніше...
Всі події