Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

02.12.2016
Проведення повірки засобів вимірювальної техніки
01 грудня 2016 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і ДП «Укрметртестстандарт» укладено договір №41-00704/16-К про проведення повірки засобів вимірювальної техніки. 
детальніше...
28.11.2016
Результати конкурсного відбору проектів НДР на 2017 рік
Наказом МОН України від 31.10.2016 №1296 затверджено перелік проектів фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок вищих навчальних закладів та наукових установ, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, з експертними балами, о... детальніше...
25.11.2016
КНУ взяв участь у Міжнародному форумі «Innovation Market»
22-24 листопада 2016 року Університет взяв участь у Міжнародному форумі «Innovation Market», який відбувся на базі Міжнародного Виставкового Центру (Київ, Броварський проспект, 15). детальніше...
24.11.2016
Підготовка та прийняття звітів з науково-дослідницької роботи у 2016 р. (розпорядження №141 від 23.11.2016 р.)
Про підготовку та прийняття звітів з науково-дослідницької роботи
детальніше...
16.11.2016
Оголошується конкурс Ф75
«Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених» на 2018 рік детальніше...
14.11.2016
Розпорядження №136 від 11.11.2016 р.
Про склад Координаційних рад Комплексних наукових програм Університету детальніше...
Всі події