Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

30.11.2020
Підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт
Наказ КНУ №770-32 від 30.11.2020 "Про підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2019/2020" детальніше...
18.11.2020
Анонімне опитування щодо впливу пандемії Covid-19 на трудову діяльність викладачів ЗВО
Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я Київського національного університету імені Тараса Шевченка пропонує долучитись до  анонімного опитування щодо впливу пандемії Covid-19 на трудову діяльність викладачів ЗВО! детальніше...
13.11.2020
Конкурс European Researchers' Night
«Європейська ніч дослідників»  це загальноєвропейський захід, що фінансується за програмою Дії Марії Склодовської-Кюрі (MSCА) і спрямований на демонстрацію різноманітності науки, її впливу на повсякденне життя суспільства, а також на стимулювання інтересу до розвитку наукової кар’... детальніше...
09.11.2020
Науковці КНУТШ у Scopus та Web of Science
Пропонуємо Вам ознайомитись з переліками нових документів авторів нашого Університету, які почали індексуватись у базах Scopus та Web of Science у жовтні 2020 року. детальніше...
30.10.2020
Конкурс на заміщення вакантних посад наукових працівників
Оголошений конкурс на заміщення вакантних посад наукових працівників в окремих наукових підрозділах Київського національного університету імені Тараса Шевченка детальніше...
28.10.2020
Необмежений доступ до Інтернет видання New York Times
Веб-сайт «Нью-Йорк таймс» вважається одним з найпопулярніших новинних сайтів з відвідуваністю 30 мільйонів чоловік у місяць. Слоганом газети є All the News That's Fit to Print детальніше...
Всі події