Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

10.07.2020
“EUREKA Globalstars”
Україна вперше долучається до ініціативи “EUREKA Globalstars” у межах міжнародної інноваційної програми “EUREKA“. Це дасть змогу командам українського бізнесу, наукових установ та вишів взяти участь у спільному конкурсі проєктів між країнами-членами “EUREKA” та Сінгапуром: “Call for Joint R&D Projec... детальніше...
06.07.2020
Безкоштовний вебінар на тему «SciVal: Як оцінити результати досліджень у світі даних?»
Йтиметься про використання можливостей аналітичної платформи «SciVal», яка дає змогу проводити бенчмаркінг, стратегічне планування та отримувати інформацію, важливу для ефективного управління науково-технічною та інноваційною діяльністю детальніше...
03.07.2020
Астрономічна обсерваторія КНУ імені Тараса Шевченка в міжнародному проекті Europlanet 2024 Research Infrastructure
Науковці з астрономічної обсерваторії КНУ імені Тараса Шевченка розпочали участь у міжнародному проєкті  Europlanet 2024 Research Infrastructure в рамках програми «Горизонт 2020» детальніше...
01.07.2020
Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я в Університеті
Відповідно до Наказу №423-32 від 24.06.2020 в в Університеті створено новий «Міждисциплінарний аналітичний центр соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я» детальніше...
30.06.2020
МІШУРІ Юлії Степанівні присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України» детальніше...
30.06.2020
4 безкоштовних вебінари з використання бази даних Scopus
Знайомство з базою даних Scopus, пошук інформації в ній, ScienceDirect та профіль автора у Scopus – про все це українські науковці зможуть дізнатися на безкоштовних вебінарах впродовж липня 2020 року. Тренінги матимуть змогу пройти представники закладів вищої освіти і наукових установ України детальніше...
Всі події