Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

21.04.2021
Стартував конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2022‑2023 рр.
З 19 квітня до 21 червня 2021 року Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки та Словацьке агентство з досліджень та розвитку оголошують конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2022‑2023... детальніше...
15.04.2021
Вітаємо нашого науковця з призначенням державної стипендії
РИБАЛЬЧЕНКУ Володимиру Корнійовичу призначено державну стипендію видатним діячам науки детальніше...
14.04.2021
Вебінари для науковців від компанії Elsevier
Вебінари будуть присвячені питанням взаємодії з базами даних ScienceDirect та Scopus, висвітлюватимуть процедури відбору та критерії, за якими здійснюється відбір видань для індексування, роботу з профілями вчених та установ у Scopus, можливості використання аналітичного інструмента SciVal для пошук... детальніше...
13.04.2021
Форум «Green Talents 2021»
Міжнародний форум «Green Talents – International Forum for High Potentials in Sustainable Development» запрошує всіх охочих до участі в програмі 2021 року (розпочато прийом заявок) детальніше...
12.04.2021
4 сезон української премії L’ORÉAL-UNESCO “ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ”
З 01 квітня до 01 липня 2021 року включно триватиме збір заявок.  До участі запрошуються громадянки України віком від 18 до 40 років, які професійно проводять наукові дослідження в галузі STEM (наука, технології, інжиніринг та математика), мають науковий ступінь, публікації в журналах, що ... детальніше...
12.04.2021
Науковці КНУТШ у Scopus та Web of Science
Пропонуємо вам ознайомитися з переліками нових документів авторів нашого Університету, що почали індексуватися у базах Scopus і Web of Science у березні 2021 року детальніше...
Всі події