Деякі з фундаментальних положень ядерної фізики і не тільки, можливо, прийдеться переглянути.

10.08.2016
Чому наш Всесвіт такий, як цей Всесвіт виник, як він розвивається і що з ним буде у майбутньому? Всі ці питання в тому чи іншому вигляді завжди цікавили людей. В окремі періоди історії нашої цивілізації не завжди вдавалось знайти правильні відповіді, але стрімкий розвиток науки, здавалось, все розставив на свої місця. Ми тепер знаємо, що наш Всесвіт утворився в результаті Великого вибуху, ми знаємо, як утворились хімічні елементи і як еволюціонує наш Всесвіт. Але складається враження, що всі ці знання - це тільки загальні нариси великого Знання, яке чекає людство у майбутньому. Залишається безліч загадок і дивних явищ, які ми все ще погано розуміємо.
Зараз науковці багатьох країн світу залучені для дослідження космологічних проблем Всесвіту і, зокрема, до вивчення наслідків Великого Вибуху, в т.ч. формування легких елементів гідрогену, дейтерію, літію та берилію. Згідно сучасних теоретичних уявлень так званий нуклеосинтез Великого Вибуху мав би тривати біля 200 секунд і зумовити формування такої кількості легких елементів, що зараз спостерігається у Всесвіті. При цьому на мільйон атомів гідрогену має бути присутнім приблизно 80 тис. атомів гелію-4, 10 атомів дейтерію та тритію як легких ізотопів гідрогену, а також приблизно одна десятитисячна атома ізотопа літію-7. Але це теоретичною. А в реальності в нашому Всесвіті реєструється приблизно втричі менша кількість ізотопу літію-7 і в 1000 разів більша кількість ізотопу літію-6, ніж це передбачено теорією первинного нуклеосинтезу. Усі спроби змінювати очікувану кількість одних елементів на користь інших в рамках сучасної теорії нуклеосинтезу успіху на мали. Така ситуація в космології є відомою як "літієва проблема". Для її вирішення у нагоді може стати введення до нуклеосинтезу додаткової гіпотетичної частинки, до сьогодні скоріше віртуальної, що має назву динейтрон.
Приблизно сімдесят років тривали пошуки динейтрона, поки в кінці червня 2016 р. завідувачем кафедри ядерної фізики фізичного факультету/директором Міжнародного Центру ядерної безпеки нашого університету проф. І.М.Каденком в журналі EPL (Europhysics letters) було опубліковано статтю, якою лише після незалежного підтвердження іншими дослідниками, як можна сподіватися, буде підведено риску під пошуком динейтрону - зв'язаної частинки, що складається лише з двох нейтронів. Така конфігурація може свідчити про наявність нейтральних атомів без присутності електронів. За умови результативного незалежного підтвердження іншими дослідниками цей факт дозволить переглянути деякі основні положення атомної та ядерної фізики, формування легких елементів у Всесвіті, а також збільшbnm шанси щодо виникнення живої матерії внаслідок достатньої кількості нейтронів.

Посилання на статтю наведено нижче:
http://iopscience.iop.org/article/10.1209/0295-5075/114/42001


Повернутися до списку

Анонс подій

22.05.2017
Кібернетик Крак Ю.В. – лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2016 року
Згідно з УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №101/2017 від 7 квітня 2017 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2016 року» присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2016 року за роботу «Методи оптимізації та комп’ютерні технології для моделювання... детальніше...
22.05.2017
Відзнака кібернетика державною нагородою
Згідно з УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2017 від 18 травня 2017 р. «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки» присвоєне почесне звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ» ЛЯШКУ Сергію Івановичу детальніше...
22.05.2017
Зроблено в Києві
25 травня 2017 року, в рамках святкування Дня Києва, Київською міською державною адміністрацією буде проведено виставку-презентацію промислової продукції київських виробників «Зроблено в Києві» детальніше...
18.05.2017
Університет підписав Меморандум з Академією ДТЕК
17 травня 2017 року в рамках співробітництва КНУ та Академії ДТЕК, що є корпоративним університетом компанії ДТЕК було проведено офіційну зустріч директора Академії ДТЕК Бондаренка Є. І. та проректора з наукової роботи КНУ Мартинюка В. С., в результаті якої підписано Меморандум про співпрацю детальніше...
17.05.2017
Семінар “Участь в міжнародних програмах (Horizon 2020, COSME, Enterprise Europe Network) та патентування”
31 травня 2017 року о 14.00 відбудеться семінар “Участь в міжнародних програмах (Horizon 2020, COSME, Enterprise Europe Network) та патентування” на базі Хімічного факультету Університету. детальніше...
16.05.2017
COST Info Day in Kyiv
18 травня 2017 року 0 9.00 год в аудиторії № 329 приміщенні Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) за підтримки Міністерства освіти та науки України відбудеться Інформаційний День Асоціації європейського співробітництва в галузі...
детальніше...
Всі події