Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини

Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини 21.05.2013 16 травня в Мистецькій залі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася конференція «Латинськомовний Станіслав Оріховський і українська ідентичність», приурочена до 500-річчя з дня народження українського письменника і філософа. Зустріч була організована в рамках традиційних академічних дискусій в Інституті філології.

Конференцію відкрила модератор проекту доц. Галина Усатенко: «Метою нинішньої зустрічі є обговорення актуальних питань неолатиністики, історії української літератури в особі Станіслава Оріховського, а також проблеми ідентичності українців 16-17 ст. у межах міжкультурної взаємодії». До дискусії зголосилися доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України Володимир Дмитрович Литвинов, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Валентина Миколаївна Миронова, проф. Олександр Григорович Астаф’єв і представник інтернет-видання «Медієвіст» кандидат філологічних наук, викладач кафедри латинської мови та медичної термінології НМУ імені О.О. Богомольця. Людмила Шевченко-Савчинська, а також студенти й викладачі Інституту філології.

«Станіслав Оріховський об’єднує людей різних національностей, конфесій і спеціальностей», - переконана Людмила Шевченко-Савчинська. Науковець розповіла про цьогорічні заходи з нагоди ювілею українського поета, закликавши молодь брати в них активну участь.
Зацікавити слухачів латинською мовою і функціонуванням її в Україні спробувала своїм виступом Валентина Миронова. За словами медієвіста, «перекласти латинськомовний твір – не те саме, що зробити переклад із англійської, французької чи німецької. Для цього треба бути не лише професійним лінгвістом, а й досить освіченим знавцем літератури, філософії та історії». Валентина Миколаївна акцентувала увагу на недослідженості й неперекладеності великого обсягу латинськомовної літератури, особливо публіцистичного, філософського та релігійного спрямування. Лінгвіст окреслила поняття неолатиністики й здійснила аналітичний екскурс у 16-17 ст., довівши важливість значення латинської мови за часів життя й діяльності Станіслава Оріховського.
З історико-філософського боку представивпроблему Станіслава Оріховського Володимир Литвинов. «Сьогодні ситуація з дослідженням періоду, що розглядається, змінилася – зникли політичні нашарування». Відтак, зазначив Володимир Дмитрович, до українських авторів зараховують тих, хто вважав себе українцем, хто жив на етнічній території, а також всіх українців будь-якої конфесії, незалежно від мови спілкування.Дослідник вважає, що з відкриттям постаті Станіслава Оріховського відновиться українська інтелектуальна традиція від давніх часів до сьогодення. Крім того, філософські поглядицього мислителя й письменника сприятимуть становленню національної свідомості українського народу.

Про унікальність постаті Станіслава Оріховського вів мову також проф. Олександр Астаф’єв. Найцінніший аспект життя і творчості письменника, на думку Олександра Григоровича, полягає в його індивідуальному вирішенні проблем полімовності, ідентичності, національної віри й історичної пам’яті. «Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини в умовах полікультурності», - сказав професор, актуалізуючи патріотизм і національну самосвідомість Оріховського.
Дискусію серед доповідачів викликало питання професійної зорієнтованості Станіслава Оріховського: філософом чи письменником був врешті-решт Оріховський. Володимир Литвинов зазначив, що оскільки зміст творів видатного діяча ренесансного гуманізму підпадає під філософські категорії, його сміливо можна вважати філософом. Цю думку поділяє також Валентина Миронова. Натомість Олександр Астаф’єв переконаний, що Оріховський не мав сформованої філософської системи поглядів, тому він насамперед письменник, проповідник і ритор.

Підсумовуючи обговорення, Галина Усатенко зазначила, що подібні зустрічі дають можливість пошуку нових актуальних смислів, адже саме на засадах міжкультурної комунікації має будуватися новий погляд на історію української літератури.

Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології


Повернутися до списку

Анонс подій

23.03.2017
EaP PLUS. Horizon 2020 Info Day
7 квітня 2017 року у КПІ імені Ігоря Сікорського буде проведено інформаційний день "EaP PLUS. Horizon 2020 Info Day" детальніше...
20.03.2017
Семінар на тему: «Як зробити, щоб мою статтю цитували? Рекомендації авторам з підготовки публікації в міжнародних рейтингових журналах»
28 березня 2017 року о 14.00 у к. 31 головного корпусу Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича відбудеться семінар, за темою: «Як зробити, щоб мою статтю цитували? Рекомендації авторам з підготовки публікації в міжнародних рейтингових журналах».
детальніше...
20.03.2017
Воркшоп «SCIENCE CONNECTS: Strengthening the Interaction between Researchers in Ukraine and Scientific Diaspora»
Запрошуємо до участі у Воркшопі «SCIENCE CONNECTS: Strengthening the Interaction between Researchers in Ukraine and Scientific Diaspora», який відбудеться 15 травня у Києві. Воркшоп проводиться в рамках проекту східного партнерства 'STI International Cooperation Network for Eastern Partnership &... детальніше...
17.03.2017
Розпорядження №40 від 16.03.2017 р.
Щодо надання пропозицій на проведення наукових, науково-практичних, науково-теоретичних конференцій, наукових шкіл-семінарів у 2018 році детальніше...
15.03.2017
Інформаційна лекція-презентація “DAAD: можливості для науковців”

29 березня 2017 року 0 14.30 год в аудиторії № 329 приміщенні Головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться інформаційна лекція-презентація “DAAD: можливості для науковців” (Німецька служба академічних обмінів). детальніше...
15.03.2017
GoogleАкадемія для науковців
Вийшов друком практичний посібник «GoogleАкадемія для науковців» детальніше...
Всі події