Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини

Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини 21.05.2013 16 травня в Мистецькій залі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася конференція «Латинськомовний Станіслав Оріховський і українська ідентичність», приурочена до 500-річчя з дня народження українського письменника і філософа. Зустріч була організована в рамках традиційних академічних дискусій в Інституті філології.

Конференцію відкрила модератор проекту доц. Галина Усатенко: «Метою нинішньої зустрічі є обговорення актуальних питань неолатиністики, історії української літератури в особі Станіслава Оріховського, а також проблеми ідентичності українців 16-17 ст. у межах міжкультурної взаємодії». До дискусії зголосилися доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України Володимир Дмитрович Литвинов, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Валентина Миколаївна Миронова, проф. Олександр Григорович Астаф’єв і представник інтернет-видання «Медієвіст» кандидат філологічних наук, викладач кафедри латинської мови та медичної термінології НМУ імені О.О. Богомольця. Людмила Шевченко-Савчинська, а також студенти й викладачі Інституту філології.

«Станіслав Оріховський об’єднує людей різних національностей, конфесій і спеціальностей», - переконана Людмила Шевченко-Савчинська. Науковець розповіла про цьогорічні заходи з нагоди ювілею українського поета, закликавши молодь брати в них активну участь.
Зацікавити слухачів латинською мовою і функціонуванням її в Україні спробувала своїм виступом Валентина Миронова. За словами медієвіста, «перекласти латинськомовний твір – не те саме, що зробити переклад із англійської, французької чи німецької. Для цього треба бути не лише професійним лінгвістом, а й досить освіченим знавцем літератури, філософії та історії». Валентина Миколаївна акцентувала увагу на недослідженості й неперекладеності великого обсягу латинськомовної літератури, особливо публіцистичного, філософського та релігійного спрямування. Лінгвіст окреслила поняття неолатиністики й здійснила аналітичний екскурс у 16-17 ст., довівши важливість значення латинської мови за часів життя й діяльності Станіслава Оріховського.
З історико-філософського боку представивпроблему Станіслава Оріховського Володимир Литвинов. «Сьогодні ситуація з дослідженням періоду, що розглядається, змінилася – зникли політичні нашарування». Відтак, зазначив Володимир Дмитрович, до українських авторів зараховують тих, хто вважав себе українцем, хто жив на етнічній території, а також всіх українців будь-якої конфесії, незалежно від мови спілкування.Дослідник вважає, що з відкриттям постаті Станіслава Оріховського відновиться українська інтелектуальна традиція від давніх часів до сьогодення. Крім того, філософські поглядицього мислителя й письменника сприятимуть становленню національної свідомості українського народу.

Про унікальність постаті Станіслава Оріховського вів мову також проф. Олександр Астаф’єв. Найцінніший аспект життя і творчості письменника, на думку Олександра Григоровича, полягає в його індивідуальному вирішенні проблем полімовності, ідентичності, національної віри й історичної пам’яті. «Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини в умовах полікультурності», - сказав професор, актуалізуючи патріотизм і національну самосвідомість Оріховського.
Дискусію серед доповідачів викликало питання професійної зорієнтованості Станіслава Оріховського: філософом чи письменником був врешті-решт Оріховський. Володимир Литвинов зазначив, що оскільки зміст творів видатного діяча ренесансного гуманізму підпадає під філософські категорії, його сміливо можна вважати філософом. Цю думку поділяє також Валентина Миронова. Натомість Олександр Астаф’єв переконаний, що Оріховський не мав сформованої філософської системи поглядів, тому він насамперед письменник, проповідник і ритор.

Підсумовуючи обговорення, Галина Усатенко зазначила, що подібні зустрічі дають можливість пошуку нових актуальних смислів, адже саме на засадах міжкультурної комунікації має будуватися новий погляд на історію української літератури.

Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології


Повернутися до списку

Анонс подій

08.11.2018
Тематичний VII з’їзд Українського біофізичного товариства та IV Міжнародна школа з біомедичних досліджень “Клітинні функції у нормі та патології”
З 29 по 31 жовтня 2018 р. в ННЦ “Інститут біології та медицини”, Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України проходив тематичний VII з’їзд УБФТ, який був приурочений до ювілейних... детальніше...
06.11.2018
Розпорядження №85 від 05.11.2018 року
Про підготовку та прийняття звітів з наукової, науково-дослідної роботи, науково-технічної (експериментальної) розробки  детальніше...
05.11.2018
Затверджено перелік з 10 українсько-чеських науково-дослідних проектів, які науковці України та Чехії спільно реалізуватимуть у 2019-2020 роках
Відповідний Протокол був підписаний під час другого засідання Спільного українсько-чеського комітету з науково-технологічного співробітництва, що відбулося у МОН України детальніше...
02.11.2018
Інформаційний бюлетень Науково-дослідної частини №9
Науково-дослідна частина пропонує ознайомитись із новим випуском Інформаційного бюлетеня за листопад 2018 року детальніше...
31.10.2018
Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій
нформаційно-бібліографічний відділ Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича пропонує щоквартальний випуск науково-аналітичного огляду «Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій» № 7/9 (липень–вересень) за 2018 р. детальніше...
29.10.2018
Новий випуск науково-аналітичного огляду «Вища освіта і наука» № 8/9 (серп.–верес.) за 2018 рік
З випуском Ви можете ознайомитись на сайті нашої бібліотеки за такою електронною адресою: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/bp/hs-files/hs-2018-6.pdf детальніше...
Всі події