Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини

Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини 21.05.2013 16 травня в Мистецькій залі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася конференція «Латинськомовний Станіслав Оріховський і українська ідентичність», приурочена до 500-річчя з дня народження українського письменника і філософа. Зустріч була організована в рамках традиційних академічних дискусій в Інституті філології.

Конференцію відкрила модератор проекту доц. Галина Усатенко: «Метою нинішньої зустрічі є обговорення актуальних питань неолатиністики, історії української літератури в особі Станіслава Оріховського, а також проблеми ідентичності українців 16-17 ст. у межах міжкультурної взаємодії». До дискусії зголосилися доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України Володимир Дмитрович Литвинов, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Валентина Миколаївна Миронова, проф. Олександр Григорович Астаф’єв і представник інтернет-видання «Медієвіст» кандидат філологічних наук, викладач кафедри латинської мови та медичної термінології НМУ імені О.О. Богомольця. Людмила Шевченко-Савчинська, а також студенти й викладачі Інституту філології.

«Станіслав Оріховський об’єднує людей різних національностей, конфесій і спеціальностей», - переконана Людмила Шевченко-Савчинська. Науковець розповіла про цьогорічні заходи з нагоди ювілею українського поета, закликавши молодь брати в них активну участь.
Зацікавити слухачів латинською мовою і функціонуванням її в Україні спробувала своїм виступом Валентина Миронова. За словами медієвіста, «перекласти латинськомовний твір – не те саме, що зробити переклад із англійської, французької чи німецької. Для цього треба бути не лише професійним лінгвістом, а й досить освіченим знавцем літератури, філософії та історії». Валентина Миколаївна акцентувала увагу на недослідженості й неперекладеності великого обсягу латинськомовної літератури, особливо публіцистичного, філософського та релігійного спрямування. Лінгвіст окреслила поняття неолатиністики й здійснила аналітичний екскурс у 16-17 ст., довівши важливість значення латинської мови за часів життя й діяльності Станіслава Оріховського.
З історико-філософського боку представивпроблему Станіслава Оріховського Володимир Литвинов. «Сьогодні ситуація з дослідженням періоду, що розглядається, змінилася – зникли політичні нашарування». Відтак, зазначив Володимир Дмитрович, до українських авторів зараховують тих, хто вважав себе українцем, хто жив на етнічній території, а також всіх українців будь-якої конфесії, незалежно від мови спілкування.Дослідник вважає, що з відкриттям постаті Станіслава Оріховського відновиться українська інтелектуальна традиція від давніх часів до сьогодення. Крім того, філософські поглядицього мислителя й письменника сприятимуть становленню національної свідомості українського народу.

Про унікальність постаті Станіслава Оріховського вів мову також проф. Олександр Астаф’єв. Найцінніший аспект життя і творчості письменника, на думку Олександра Григоровича, полягає в його індивідуальному вирішенні проблем полімовності, ідентичності, національної віри й історичної пам’яті. «Станіслав Оріховський – приклад морального вибору людини в умовах полікультурності», - сказав професор, актуалізуючи патріотизм і національну самосвідомість Оріховського.
Дискусію серед доповідачів викликало питання професійної зорієнтованості Станіслава Оріховського: філософом чи письменником був врешті-решт Оріховський. Володимир Литвинов зазначив, що оскільки зміст творів видатного діяча ренесансного гуманізму підпадає під філософські категорії, його сміливо можна вважати філософом. Цю думку поділяє також Валентина Миронова. Натомість Олександр Астаф’єв переконаний, що Оріховський не мав сформованої філософської системи поглядів, тому він насамперед письменник, проповідник і ритор.

Підсумовуючи обговорення, Галина Усатенко зазначила, що подібні зустрічі дають можливість пошуку нових актуальних смислів, адже саме на засадах міжкультурної комунікації має будуватися новий погляд на історію української літератури.

Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології


Повернутися до списку

Анонс подій

20.01.2017
Підготовка та прийняття анотованих звітів науково-дослідних робіт (їх етапів) за 2016 рік (розпорядження №2 від 20.01.2017 р.)
Про прийняття анотованих звітів науково-дослідних робіт (їх етапів) за 2016 рік детальніше...
12.01.2017
Засідання Вченої ради
16.01.2017 року о 10:00 в аудиторії 329 Головного корпусу Університету відбудеться засідання Вченої ради, на якому розглядатиметься питання «Про підсумки науково-дослідницької роботи в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2016 році та завдання щодо підвищення її ефективності»... детальніше...
30.12.2016
Вітаємо вас з Новим Роком та Різдвом Христовим!
детальніше...
13.12.2016
Розпорядження №159 від 12.12.2016 р.
Про внесення змін до розпорядження №141 від 23.11.2016 р. "Про підготовку та прийняття звітів з науково-дослідницької роботи" детальніше...
06.12.2016
Онлайн-семінари по роботі з платформою Web of Science (оновлено)
Наукова бібліотека рекомендує Вам взяти участь у черговій серії онлайн-семінарів по роботі з платформою Web of Science та іншими ресурсами для наукової діяльності, яка відбуватиметься в період з 7 по 9 грудня 2016 року детальніше...
02.12.2016
Проведення повірки засобів вимірювальної техніки
01 грудня 2016 року між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і ДП «Укрметртестстандарт» укладено договір №41-00704/16-К про проведення повірки засобів вимірювальної техніки. 
детальніше...
Всі події