«Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання»

12.03.2013 12 березня в Інституті філології відбулася щорічна науково-практична Шевченківська конференція. «Вже стало доброю народною традицією у березневі дні, коли явився світові Тарас Шевченко, ще й ще раз звертатися до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини», - урочисто розпочав пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він представив цьогорічних гостей конференції: проректора з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка к.філ.н., доц. Володимира Бугрова, декана факультету психології Київського університету проф. Івана Данилюка, директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка акад. Миколу Жулинського, його заступників – Сергія Гальченка та Миколу Сулиму. У пленарному засіданні також взяли участь професори Інституту філології – Тарас Кияк, Олександр Астаф’єв і доц. Світлана Задорожна.
Філософський напрям шевченкознавчих студій представив на засіданні Володимир Бугров. У своїй доповіді «Філософська лектура Тараса Шевченка» проректор зосередив увагу на теоретичній літературній базі, що стала підгрунтям для формування світогляду письменника. Доповідач торкнувся питань філософської спадщини епох просвітництва і романтизму, а також набутків теологічного письменства тогочясся. «Отже, філософія національного та особистого буття Тараса Шевченка є абсолютно оригінальною за змістом і спрямуванням», - зробив висновок Володимир Анатолійович.

Перші спроби інтерпритації психології творчості Тараса Шевченка проаналізував у своїй доповіді Іван Данилюк. Зокрема, в поле його зору потрапили праці Івана Франка, Степана Балея та Миколи Шлемкевича. «Вивчення творящої природи генія є головною метою психології творчості», - зазначив Іван Васильович. Особливістю підходу Івана Франка до аналізу Шевченкового слова було використання популярної на той час асоціативної експериментальної психології. Натомість Степан Балей у працях 1916 і 1925 років послуговувався вже класичним психоаналізом З.Фрейда, віднайшовши, таким чином, у творчості Шевченка чотири основні мотиви: ендиміонський, фемінізм, містицизм і мотив трійці. Крізь юнгеніанську концепцію колективного несвідомого «пропустив» Шевченкову спадщину Микола Шлемкевич. Завершуючи свою доповідь, Іван Данилюк резюмував, що нині найбільш дослідженим залишається свідоме «Я» Тараса Шевченка.

Мову про «невідчитаність» Шевченка сьогодні вела доцент кафедри історії української літератури та шевенкознавства Світлана Задорожна. Доповідач закликала не розділяти у площині духовного аристократизму таких вольнолюбивих українських мислителів світового масштабу, як Шевченко, Куліш і Костомаров. Адже саме вони своїми життями і творчістю «наближали пришестя Апостола науки» і вважали, що «відродження України почнеться з преображення людини».
Іншими темами виступів були «Сучасне шевченкознавство: проблеми без підсумків» Сергія Гальченка, «Переклади «Кобзаря» Т.Шевченка німецькою мовою» Тараса Кияка та «Творчість Т.Шевченка й А.Міцкевича: феноменологічний діалог культур» Олександра Астаф’єва.

Урочистим моментом засідання стала коротка презентація двох томів «Шевченківської енциклопедії», укладеної колективом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. «Це намагання осягнути все, що пов’язане з Тарасом Шевченком – його життєвим і творчим шляхами, малярською спадщиною, зв’язки і способи відзначення його пам’яті», - сказав Микола Жулинський і подарував два комплекти книжок директору Інституту філології і кафедрі історії української літератури та шевченкознавства.
У роботі конференції взяло участь понад 180 науковців з усіх куточків України. Після пленарного засідання розпочалася робота секцій із трьох основних напрямів дослідження: літературознавчого, фольклористичного та перекладацького.
Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології.
http://www.univ.kiev.ua/news/4233


Повернутися до списку

Анонс подій

15.06.2017
Конкурс Ф80 спільних українсько-японські науково-дослідницьких проектів
Державний фонд фундаментальних досліджень оголошує конкурс Ф80 спільних українсько-японські науково-дослідницьких проектів (для фінансування у 2017 -2018 роках) детальніше...
15.06.2017
Конкурс Ф79 науково дослідницьких проектів
Державний фонд фундаментальних досліджень оголошує конкурс Ф79 науково дослідницьких проектів в рамках Міжнародної асоційованої лабораторії “Розробка детекторних систем для експериментів на прискорювачах та технологій для фізики прискорювачів” (для фінансування у 2017 -2018 роках) детальніше...
13.06.2017
Розпорядження № 84 від 13.06.2017
Про підготовку до проведення першого етапу конкурсного відбору проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих учених за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, подальше виконання яких почнеться у 2018 році детальніше...
13.06.2017
Конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проектів за програмою «Спільні наукові проекти»
Міністерство освіти і науки України спільно з Фондом цивільних досліджень і розвитку (CRDF Global) оголошують конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проектів за програмою «Спільні наукові проекти» детальніше...
09.06.2017
Відбувся тренінг "How to write a successful proposal in Horizon 2020"

8 червня 2017 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка у аудиторії № 329 відбувся Інформаційний тренінг «Як написати успішну пропозицію в Горизонт 2020». 

детальніше...
07.06.2017
Міжнародна конференція з хімії Київ-Тулуза
6 червня 2017 року на хімічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття IX Міжнародної конференції з хімії Київ-Тулуза (ICKT-9), присвяченої 100-річчю Федора Cеменовича Бабічева детальніше...
Всі події