«Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання»

12.03.2013 12 березня в Інституті філології відбулася щорічна науково-практична Шевченківська конференція. «Вже стало доброю народною традицією у березневі дні, коли явився світові Тарас Шевченко, ще й ще раз звертатися до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини», - урочисто розпочав пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він представив цьогорічних гостей конференції: проректора з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка к.філ.н., доц. Володимира Бугрова, декана факультету психології Київського університету проф. Івана Данилюка, директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка акад. Миколу Жулинського, його заступників – Сергія Гальченка та Миколу Сулиму. У пленарному засіданні також взяли участь професори Інституту філології – Тарас Кияк, Олександр Астаф’єв і доц. Світлана Задорожна.
Філософський напрям шевченкознавчих студій представив на засіданні Володимир Бугров. У своїй доповіді «Філософська лектура Тараса Шевченка» проректор зосередив увагу на теоретичній літературній базі, що стала підгрунтям для формування світогляду письменника. Доповідач торкнувся питань філософської спадщини епох просвітництва і романтизму, а також набутків теологічного письменства тогочясся. «Отже, філософія національного та особистого буття Тараса Шевченка є абсолютно оригінальною за змістом і спрямуванням», - зробив висновок Володимир Анатолійович.

Перші спроби інтерпритації психології творчості Тараса Шевченка проаналізував у своїй доповіді Іван Данилюк. Зокрема, в поле його зору потрапили праці Івана Франка, Степана Балея та Миколи Шлемкевича. «Вивчення творящої природи генія є головною метою психології творчості», - зазначив Іван Васильович. Особливістю підходу Івана Франка до аналізу Шевченкового слова було використання популярної на той час асоціативної експериментальної психології. Натомість Степан Балей у працях 1916 і 1925 років послуговувався вже класичним психоаналізом З.Фрейда, віднайшовши, таким чином, у творчості Шевченка чотири основні мотиви: ендиміонський, фемінізм, містицизм і мотив трійці. Крізь юнгеніанську концепцію колективного несвідомого «пропустив» Шевченкову спадщину Микола Шлемкевич. Завершуючи свою доповідь, Іван Данилюк резюмував, що нині найбільш дослідженим залишається свідоме «Я» Тараса Шевченка.

Мову про «невідчитаність» Шевченка сьогодні вела доцент кафедри історії української літератури та шевенкознавства Світлана Задорожна. Доповідач закликала не розділяти у площині духовного аристократизму таких вольнолюбивих українських мислителів світового масштабу, як Шевченко, Куліш і Костомаров. Адже саме вони своїми життями і творчістю «наближали пришестя Апостола науки» і вважали, що «відродження України почнеться з преображення людини».
Іншими темами виступів були «Сучасне шевченкознавство: проблеми без підсумків» Сергія Гальченка, «Переклади «Кобзаря» Т.Шевченка німецькою мовою» Тараса Кияка та «Творчість Т.Шевченка й А.Міцкевича: феноменологічний діалог культур» Олександра Астаф’єва.

Урочистим моментом засідання стала коротка презентація двох томів «Шевченківської енциклопедії», укладеної колективом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. «Це намагання осягнути все, що пов’язане з Тарасом Шевченком – його життєвим і творчим шляхами, малярською спадщиною, зв’язки і способи відзначення його пам’яті», - сказав Микола Жулинський і подарував два комплекти книжок директору Інституту філології і кафедрі історії української літератури та шевченкознавства.
У роботі конференції взяло участь понад 180 науковців з усіх куточків України. Після пленарного засідання розпочалася робота секцій із трьох основних напрямів дослідження: літературознавчого, фольклористичного та перекладацького.
Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології.
http://www.univ.kiev.ua/news/4233


Повернутися до списку

Анонс подій

02.03.2021
Стартував конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки
Прийом заявок триває до 4 травня 2021 року. детальніше...
26.02.2021
Міністерство освіти і науки України затвердило перелік проєктів фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок на 2021 рік
Міністерство освіти і науки України затвердило перелік проєктів фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок на 2021 рік детальніше...
26.02.2021
Звітування за науковими роботами, що виконувались у 2020 році
До уваги керівників наукових робіт закладів вищої освіти та наукових установ МОН України. детальніше...
25.02.2021
Міністерство освіти і науки України затвердження переліку анотованих звітів за закінченими у 2019 році дослідженнями і розробками та звітів за етапом 2019 року досліджень і розробок з результатами експертизи

Міністерство освіти і науки України затвердження переліку анотованих звітів за закінченими у 2019 році дослідженнями і розробками та звітів за етапом 2019 року досліджень і розробок з результатами експертизи

детальніше...
18.02.2021
Річний звіт міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я
Діяльність центру пов’язана із проведенням затребуваних суспільством міждисциплінарних наукових досліджень соціально-економічного добробуту і психічного здоров’я населення України в цілях експертно-аналітичної підтримки державної політики органів влади в контексті відтворення інтелектуального капіта... детальніше...
11.02.2021
Міжнародний день жінок та дівчат у науці
Цьогоріч вшосте, починаючи з 2016 року, 11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science), започаткований за рішенням ООН з метою «досягти повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки, а також забезпечити гендер... детальніше...
Всі події