«Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання»

12.03.2013 12 березня в Інституті філології відбулася щорічна науково-практична Шевченківська конференція. «Вже стало доброю народною традицією у березневі дні, коли явився світові Тарас Шевченко, ще й ще раз звертатися до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини», - урочисто розпочав пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він представив цьогорічних гостей конференції: проректора з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка к.філ.н., доц. Володимира Бугрова, декана факультету психології Київського університету проф. Івана Данилюка, директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка акад. Миколу Жулинського, його заступників – Сергія Гальченка та Миколу Сулиму. У пленарному засіданні також взяли участь професори Інституту філології – Тарас Кияк, Олександр Астаф’єв і доц. Світлана Задорожна.
Філософський напрям шевченкознавчих студій представив на засіданні Володимир Бугров. У своїй доповіді «Філософська лектура Тараса Шевченка» проректор зосередив увагу на теоретичній літературній базі, що стала підгрунтям для формування світогляду письменника. Доповідач торкнувся питань філософської спадщини епох просвітництва і романтизму, а також набутків теологічного письменства тогочясся. «Отже, філософія національного та особистого буття Тараса Шевченка є абсолютно оригінальною за змістом і спрямуванням», - зробив висновок Володимир Анатолійович.

Перші спроби інтерпритації психології творчості Тараса Шевченка проаналізував у своїй доповіді Іван Данилюк. Зокрема, в поле його зору потрапили праці Івана Франка, Степана Балея та Миколи Шлемкевича. «Вивчення творящої природи генія є головною метою психології творчості», - зазначив Іван Васильович. Особливістю підходу Івана Франка до аналізу Шевченкового слова було використання популярної на той час асоціативної експериментальної психології. Натомість Степан Балей у працях 1916 і 1925 років послуговувався вже класичним психоаналізом З.Фрейда, віднайшовши, таким чином, у творчості Шевченка чотири основні мотиви: ендиміонський, фемінізм, містицизм і мотив трійці. Крізь юнгеніанську концепцію колективного несвідомого «пропустив» Шевченкову спадщину Микола Шлемкевич. Завершуючи свою доповідь, Іван Данилюк резюмував, що нині найбільш дослідженим залишається свідоме «Я» Тараса Шевченка.

Мову про «невідчитаність» Шевченка сьогодні вела доцент кафедри історії української літератури та шевенкознавства Світлана Задорожна. Доповідач закликала не розділяти у площині духовного аристократизму таких вольнолюбивих українських мислителів світового масштабу, як Шевченко, Куліш і Костомаров. Адже саме вони своїми життями і творчістю «наближали пришестя Апостола науки» і вважали, що «відродження України почнеться з преображення людини».
Іншими темами виступів були «Сучасне шевченкознавство: проблеми без підсумків» Сергія Гальченка, «Переклади «Кобзаря» Т.Шевченка німецькою мовою» Тараса Кияка та «Творчість Т.Шевченка й А.Міцкевича: феноменологічний діалог культур» Олександра Астаф’єва.

Урочистим моментом засідання стала коротка презентація двох томів «Шевченківської енциклопедії», укладеної колективом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. «Це намагання осягнути все, що пов’язане з Тарасом Шевченком – його життєвим і творчим шляхами, малярською спадщиною, зв’язки і способи відзначення його пам’яті», - сказав Микола Жулинський і подарував два комплекти книжок директору Інституту філології і кафедрі історії української літератури та шевченкознавства.
У роботі конференції взяло участь понад 180 науковців з усіх куточків України. Після пленарного засідання розпочалася робота секцій із трьох основних напрямів дослідження: літературознавчого, фольклористичного та перекладацького.
Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології.
http://www.univ.kiev.ua/news/4233


Повернутися до списку

Анонс подій

20.08.2019
Призначення грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2019 рік
Молоді вчені нашого Університету отримали гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2019 рік
детальніше...
30.07.2019
МОН пропонує громадського обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку конкурсного відбору та фінансування Національним фондом досліджень України проєктів з виконання наукових досліджень і розробок»
Проєкт акта розроблено відповідно до п.19 постанови Кабінету Міністрів України «Про Національний фонд досліджень України» з метою затвердження процедури конкурсного відбору, фінансування та контролю за виконанням проєктів з виконання наукових досліджень і розробок, які здійснюються за підтримки Нац... детальніше...
24.07.2019
НАКАЗ №338 від 12.03.2019 р. Про державну атестацію закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності
МОН запустило процес державної атестації наукових напрямів вишів, за результатами якої вони вперше зможуть отримати кошти на базове фінансування науки. Відповідна інформація була розміщена на сайті МОН сьогодні, 23 липня 2019 року.

На цей рік держава передбачила на базове фінансування науки в університетах... детальніше...
18.07.2019
Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року
10 липня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року


детальніше...
27.06.2019
Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у Міжнародній науково-практичній конференції, якавідбудеться 11-13 вересня 2019 р. на березі Чорного Моря
Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у Міжнародній науково-практичній конференції, якавідбудеться 11-13 вересня 2019 р. на березі Чорного Моря.

Заявки та тези доповідей приймаються до 22 липня 2019 року
детальніше...
19.06.2019
Нагородження працівників Університету нагородами МОН
Наказ МОН №239-к від 04.06.2019 р."Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників" детальніше...
Всі події