«Творча постать Тараса Шевченка: традиції дослідження і сучасне прочитання»

12.03.2013 12 березня в Інституті філології відбулася щорічна науково-практична Шевченківська конференція. «Вже стало доброю народною традицією у березневі дні, коли явився світові Тарас Шевченко, ще й ще раз звертатися до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини», - урочисто розпочав пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він представив цьогорічних гостей конференції: проректора з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка к.філ.н., доц. Володимира Бугрова, декана факультету психології Київського університету проф. Івана Данилюка, директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка акад. Миколу Жулинського, його заступників – Сергія Гальченка та Миколу Сулиму. У пленарному засіданні також взяли участь професори Інституту філології – Тарас Кияк, Олександр Астаф’єв і доц. Світлана Задорожна.
Філософський напрям шевченкознавчих студій представив на засіданні Володимир Бугров. У своїй доповіді «Філософська лектура Тараса Шевченка» проректор зосередив увагу на теоретичній літературній базі, що стала підгрунтям для формування світогляду письменника. Доповідач торкнувся питань філософської спадщини епох просвітництва і романтизму, а також набутків теологічного письменства тогочясся. «Отже, філософія національного та особистого буття Тараса Шевченка є абсолютно оригінальною за змістом і спрямуванням», - зробив висновок Володимир Анатолійович.

Перші спроби інтерпритації психології творчості Тараса Шевченка проаналізував у своїй доповіді Іван Данилюк. Зокрема, в поле його зору потрапили праці Івана Франка, Степана Балея та Миколи Шлемкевича. «Вивчення творящої природи генія є головною метою психології творчості», - зазначив Іван Васильович. Особливістю підходу Івана Франка до аналізу Шевченкового слова було використання популярної на той час асоціативної експериментальної психології. Натомість Степан Балей у працях 1916 і 1925 років послуговувався вже класичним психоаналізом З.Фрейда, віднайшовши, таким чином, у творчості Шевченка чотири основні мотиви: ендиміонський, фемінізм, містицизм і мотив трійці. Крізь юнгеніанську концепцію колективного несвідомого «пропустив» Шевченкову спадщину Микола Шлемкевич. Завершуючи свою доповідь, Іван Данилюк резюмував, що нині найбільш дослідженим залишається свідоме «Я» Тараса Шевченка.

Мову про «невідчитаність» Шевченка сьогодні вела доцент кафедри історії української літератури та шевенкознавства Світлана Задорожна. Доповідач закликала не розділяти у площині духовного аристократизму таких вольнолюбивих українських мислителів світового масштабу, як Шевченко, Куліш і Костомаров. Адже саме вони своїми життями і творчістю «наближали пришестя Апостола науки» і вважали, що «відродження України почнеться з преображення людини».
Іншими темами виступів були «Сучасне шевченкознавство: проблеми без підсумків» Сергія Гальченка, «Переклади «Кобзаря» Т.Шевченка німецькою мовою» Тараса Кияка та «Творчість Т.Шевченка й А.Міцкевича: феноменологічний діалог культур» Олександра Астаф’єва.

Урочистим моментом засідання стала коротка презентація двох томів «Шевченківської енциклопедії», укладеної колективом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка. «Це намагання осягнути все, що пов’язане з Тарасом Шевченком – його життєвим і творчим шляхами, малярською спадщиною, зв’язки і способи відзначення його пам’яті», - сказав Микола Жулинський і подарував два комплекти книжок директору Інституту філології і кафедрі історії української літератури та шевченкознавства.
У роботі конференції взяло участь понад 180 науковців з усіх куточків України. Після пленарного засідання розпочалася робота секцій із трьох основних напрямів дослідження: літературознавчого, фольклористичного та перекладацького.
Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології.
http://www.univ.kiev.ua/news/4233


Повернутися до списку

Анонс подій

08.11.2018
Тематичний VII з’їзд Українського біофізичного товариства та IV Міжнародна школа з біомедичних досліджень “Клітинні функції у нормі та патології”
З 29 по 31 жовтня 2018 р. в ННЦ “Інститут біології та медицини”, Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України проходив тематичний VII з’їзд УБФТ, який був приурочений до ювілейних... детальніше...
06.11.2018
Розпорядження №85 від 05.11.2018 року
Про підготовку та прийняття звітів з наукової, науково-дослідної роботи, науково-технічної (експериментальної) розробки  детальніше...
05.11.2018
Затверджено перелік з 10 українсько-чеських науково-дослідних проектів, які науковці України та Чехії спільно реалізуватимуть у 2019-2020 роках
Відповідний Протокол був підписаний під час другого засідання Спільного українсько-чеського комітету з науково-технологічного співробітництва, що відбулося у МОН України детальніше...
02.11.2018
Інформаційний бюлетень Науково-дослідної частини №9
Науково-дослідна частина пропонує ознайомитись із новим випуском Інформаційного бюлетеня за листопад 2018 року детальніше...
31.10.2018
Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій
нформаційно-бібліографічний відділ Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича пропонує щоквартальний випуск науково-аналітичного огляду «Київський університет на шпальтах періодичних видань та матеріалів конференцій» № 7/9 (липень–вересень) за 2018 р. детальніше...
29.10.2018
Новий випуск науково-аналітичного огляду «Вища освіта і наука» № 8/9 (серп.–верес.) за 2018 рік
З випуском Ви можете ознайомитись на сайті нашої бібліотеки за такою електронною адресою: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/bp/hs-files/hs-2018-6.pdf детальніше...
Всі події