Круглий стіл «Стратегія розвитку культури: візійна рамка та пріоритети»

Круглий стіл «Стратегія розвитку культури: візійна рамка та пріоритети» 08.12.2015

15 грудня 2015 о 12-00 в аудиторії № 202 головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться круглий стіл на тему: «Стратегія розвитку культури : візійна рамка та пріоритети».

Захід передбачає експертне обговорення проекту документу «Стратегіярозвитку культури», що випрацьований станом на тепер експертним середовищем, в першу чергу, на платформі Культура 2025 (за участі Реанімаційного пакету реформ та Конгресу активістів культури).

Запрошуємо до обговорення викладачів, наукових співробітників філософського, історичного, юридичного факультетів всіх ВНЗ та наукових установ.

Робота над проектом документу триває за таким алгоритмом:

- виокремлення основних проблем в царині культури, напрацювання потенційних рішень у регіональних та секторальних дискусіях;
- окреслення візії та місії культури під час додаткових експертних обговорень в Києві. Про те, які думки висловлювалися в рамках дискусій, можна більше довідатися, зокрема, тут: http://life.pravda.com.ua/culture/2015/05/28/194702/

У такий спосіб нам усім разом, як експертній спільноті, вдалося описати те, якою ми б не хотіли бачити царину культури надалі, зафіксувати цей стан, проблеми й симптоми проблем нині, а також сформулювати виклики. Саме це було описано у так званих деревах проблем, які можна переглянути тут : http://culture2025.org.ua/documents/ і http://culture2025.org.ua/…/2…/07/Culture2025.July_.2015.pdf

Експертна спільнота напрацювала декілька описів бажаного і небажаного стану справ у культурі. Значним викликом нині залишається розуміння і згода щодо того, які кроки повинні допомогти нам перейти із небажаного до бажаного. У документі стратегії цим крокам відповідає рівень цілей і - зокрема - завдань.

Перед нами тривалий і складний період трансформації. За сприятливих обставин він триватиме не менше, як п'ять років. Метафорично кажучи, ми стоїмо на камінні й пісках пустелі, перед нами - жаданий чорнозем. Але дістатися до нього можна, перейшовши повноводну ріку. Нам треба зосередитися на переправі через ріку, а не починати орати води так, ніби ми вже на полях чорнозему. Водночас, ми повинні тримати в полі зору родючі землі й готуватися до роботи в них. Саме тому - як ви побачите - у стратегії цілі розділено на інфраструктурні (ті, що відповідають за переправу) й суспільні (ті, що поможуть обробляти кращу землю).

Ми просимо вас зосередитися передусім на рівні завдань і дій. Проте просимо не спускатися на рівень тактики - конкретних кроків. Кожен із майбутніх суб'єктів стратегії повинен мати достатньо свободи, щоб самостійно розробляти власні кроки.

Стратегія не має одного суб'єкта-виконавця. Це випливає з масштабу викликів та необхідності розділити завдання між різними виконавцями - Урядом, місцевими органами влади, громадянським суспільством, донорами, експертною спільнотою тощо. Водночас, кожен із цих суб'єктів може виділити власну частку роботи й створити окрему підстратегію. Цей документ можна розглядати як конструктор, де різні учасники можуть виділити свої блоки.

Намагаємося зробити документ якомога лаконічнішим, а тому не дублюємо одне й те ж завдання в рамках різних цілей, часто одне завдання працює на кілька цілей. Просимо мати це на увазі при опрацюванні.

До роботи із надією на продуктивний діалог!"

Короткий перелік тем та ідей, що будуть розкриті в проекті Стратегії та винесені на обговорення:

Місія культури

Візійна рамка

Пріоритети розвитку

Цілі

Інфраструктурні цілі

Суспільні цілі

1. Впровадити модель урядування в культурі, що працюватиме на засадах відкритого доступу і сприятиме сталості сектора культури

1.1. Замінити галузевий підхід в управлінні культурою на функціональний тип урядування.

1.2. Делегувати виробничі [розпорядницькі] функції, нині зосереджені в органах центральної та місцевої виконавчої влади, суб’єктам господарювання різної форми власності.

1.3. Впровадити обов‘язкові конкурсні та консультативні процедури в ключових процесах урядування, зокрема фінансування й добору кадрів.

1.4. Базувати рішення на аналізі, забезпечивши якісний збір, обробку та оприлюднення даних.

2. Впровадити суспільно-орієнтовану модель діяльності інституцій культури бюджетного та небюджетного секторів.

2.1. Забезпечити автономію бюджетних інституцій культури, зокрема у створенні доходу, розпорядженні ресурсами і кадровій політиці.

2.2. Урівняти в доступі до ресурсів бюджетни й і небюджетний сектори, виробивши механізми паритетного використання публічних коштів та наявної фізичної інфраструктури.

2.3. Забезпечити рівний доступ та участь у виробленні політик через експертні, фахові й дорадчі інститути для представників усіх секторів культури.

2.4. Стимулювати появу нових і підтримувати ефективну роботу наявних або нових професійних об’єднань.

3. Модернізувати професійну мистецьку та культурознавчу освіту.

3.1. Стимулювати адаптацію кращих світових практик у мистецьких та культурознавчих навчальних закладах.

3.2. Стимулювати професійний розвиток наявних кадрів через програми навчання в роботі й навчання типу “рівний-рівному”.

4. Актуалізувати освітній, інноваційний та комунікаційний потенціали культури.

4.1 Підтримувати й розвивати всі форми неформальної освіти на базі бюджетних і небюджетних культурних інституцій.

4.2. Переглянути роль і методи гуманітарних дисциплін в середній школі з огляду на їх потенціал для розвитку креативності й критичного мислення учнів.

4.3. Стимулювати інновації через посилення міжсекторальні зв’язків і взаємодії, зокрема між представниками творчого сектору, освіти, бізнесу, науки тощо.

4.4 Підтримувати міжнародну присутність української культури через залучення найкомпетентніших представників сфери культури і/або створення релевантних інституцій.

5. Посилити роль культури як чинника порозуміння в суспільстві.

5.1. Стимулювати внутрішню та зовнішню мобільність учасників культурного процесу.

5.2. Підтримувати розмаїття виробництва сучасної культури в регіонах України.

5.3. Підтримувати і розвивати проекти і програми, спрямовані на включення і актуалізацію різноманітних груп, взаємне пізнання, примирення і порозуміння.

Матеріали презентацій буде розміщено на офіційній сторінці: https://drive.google.com/folderview?id=0B2_6e0C5laibZ21VVURiZ2JCenM&usp=sharing. Пропонуємо ознайомитися, роздрукувати і взяти з собою.

Реєстрація: до 14 грудня. за посиланням https://docs.google.com/forms/d/175Wj-9aetNdcSxikPw1T70SUvdEH0nWyzvfkN39lRMc/viewform?usp=send_form

Організатор заходу:

Альянс культури – платформа Культура 2025, Конгрес активістів культури, Реанімаційний пакет реформ),


Повернутися до списку

Анонс подій

28.10.2020
Необмежений доступ до Інтернет видання New York Times
Веб-сайт «Нью-Йорк таймс» вважається одним з найпопулярніших новинних сайтів з відвідуваністю 30 мільйонів чоловік у місяць. Слоганом газети є All the News That's Fit to Print детальніше...
13.10.2020
Тестовий доступ до ABE-IPS та EBSCO
З 05.10. до 05.11.20  Наукова бібліотека, в рамках співпраці з одним з найбільших дистриб'юторів іноземних книг, журналів та баз даних у Польщі ABE-IPS , пропонує скористатись Інтернет-бібліотекою електронних підручників Pearson eTextbook Library детальніше...
13.10.2020
Науковці КНУ імені Тараса Шевченко у Scopus та Web of Science
Пропонуємо Вам ознайомитись з переліками нових документів авторів нашого Університету, які почали індексуватись у базах Scopus та Web of Science у вересні 2020 року детальніше...
08.10.2020
Конкурс на здобуття державних іменних стипендій найкращим молодим вченим для увінчення подій Революції гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні
Міністерство освіти і науки України  (наказ МОН  від 02.10 2020 року №1216) оголосило з 05 жовтня 2020 року конкурс з відбору  претендентів на здобуття державних іменних стипендій найкращим молодим вченим для увінчення подій Революції гідності та вшанування подвигу Героїв України –... детальніше...
08.10.2020
Заохочувальні відзнаки до Всесвітнього Дня науки в ім'я миру і розвитку
З нагоди святкування Всесвітнього Дня науки в ім'я миру і розвитку який відзначається щорічно 10 листопада, просимо надати пропозиції від Вашого інституту/факультету відносно нагородження наукових та науково-педагогічних працівників заохочувальними відзнаками Київського національного університе... детальніше...
05.10.2020
Співробітникам Військового інституту присуджено Державну премію України в галузі освіти 2019 року
Відповідно до Указу Президента України №418/2020 «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2019 року» співробітникам Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка присуджено Державну премію України в галузі освіти 2019 року  у номінації «Вища освіта» — за роботу «Педагогіч... детальніше...
Всі події